Полёт Души

Нещодавно я ще була черговим синоптиком! З цікавим графіком добу працюю три відпочиваю. Тааак! Домовлялася з погодою! А потім тіло відмовилося не спати добу і я не відразу, чесно кажучі, але послухалася і залишила цю роботу. Бо хотіла повернути свій нормальний сон, а скоріше свої кольорові, ненормальні), чудернацькі сни!)) З дитинства я була дивуватою дикункою, яка розмовляла з вітром, дощем і деревами. Я обожнювала грозу, несамовито раділа веселкам, годинами вдивлялася в хмаринки, умовляла кущі та дерева не скидати опалене суховіями листя в літку, а ще трішечки зачекати до осені і лаялась на небо за те що воно таке жадібне на серпневі дощі!  А працюючи в гідрометслужбі , ну спочатку навчаючись в цій галузі, звісно, то починаєш розуміти дінаміку, закономірності і могутність природних процесів і явищ.  Людство вже гарненько постаралося і зробило чудові математичні моделі, які досить непогано допомогають скласти достовірний прогноз. Саме так! Не прогнозують, а допомогають! Бо ос...

Вчера на сеансе Рейки, который я проводила, пошли образы. А сегодня я их попробовала записать! И вот что получилось!) Братья в Тибете  Их звали Дава и Нима. Им было девять и шесть лет. Два брата осиротевшие рано и попавшие в монастырь как величайшая форма милости и на вечное услужение за то что им не дали умереть. Они не жаловались. Просто крепко держались за руки, а когда их разлучили то при малейшей возможности бежали друг к другу и обнимались. А потом садились рядом плечом к плечу и тихо сидели. Их старались развести по разным корпусам монастыря, загружать работой, учить, а они находили час и бежали на вершину башни чтоб встретиться и посидеть свесив ноги в бездну и держаться за руки.  Настоятель не раз проводил им нравоучительную беседу, что привязанности это то от чего нужно избавиться. Что в монастыре все братья друг другу и в тоже время никто. Что основная задача это труд ради Всевышнего и медитации на приобретение любви, поддержки и защиты.  Дети молча слушали. Ки...

Як важко нам дається розуміння білого та чорного в нас самих. І чи воно є і чи потрібно? Суцільна плутанина! А все це із-за того що ми зовсім не розуміємо і не сприймаємо інаковість. І якщо ми зрозуміємо що інаковість це не погано і не темно і не є зло, то побачимо як ми бовтаємось в очікуваннях від інших, щоб ті співпадали під наші погляди і розуміння краси, доброти та ще чогось.  І тоді ми побачимо, що ображалися на добру людину, бо вона свою доброту захищає від нападок і знищення. А ми здивовано так: ах, ось вона яка зла і темна тварюка, а прикидалась доброю та світлою... А відмовила, не дозволила, де ж вона добра? Ой, а як тепер соромно, (чи може ще і ні) що навіть у думках але ж знецінив людину, яка не вибрала вас, а свій шлях. І нічого поганого не зробила, а просто відмовила вашу пропозицію, сказала "ні". А вам це здалося дуже образливим, бо ви ж себе теж вважаєте гарною доброю людиною! А може ще й світлою, а іноді навіть светліше за інших, бо терплю зневагу до себе!)) ...

Всі хто мене знають, відповідно ж і знають як я обожнюю какао!  За що я його люблю? - якщо ви мене спитали, то сідайте зручніше..., буде добре якщо ви прихопите з собою свій улюблений напій і приготувалися слухати!) Бо, це розповідь про бабусин терпкий голос:  додай трішечки солі для смаку... Ну як? Ще одну чашечку?.... Це розповідь про день народження дітей, коли я несу їм зранку какао з печивом, або рулетом до кроваті щоб привітатися і побачити щасливі очі тільки но прокинувшегося іменника! І цим налаштувати на цілий рік щасливих змін та досягнень!) Ця дивовижна "какаушна" любов відволікла мене від труднощів і хаосу 2022 року, коли я настирливо шукала по Миколаїву і іншим містам, де б можна було попити цій напій. Багато кафешек були зачинені, а в тих, що сміливо залишилися, були тільки кава і горячий шоколад! Звісно що можна зробити какао вдома, і я так і робила, той рецепт що самий смачний як у бабусі! Але ж яке смачне какао в Херсоні, Очакові, в Миколаєві в "Грифель...

Балада Світлої Душі про відродження сили✨ Неголосно наспівує пісню без слів, що згодом нагадує плач співчуття.  Про те що тримало, тремтіло і жило, а зараз згубилось в силках забуття. Спорідненність втратилась з болем від правди Ілюзію вбили прозорість і світло Як довго отруєнням бавились кати?  Як швидко змогу поновити я сили?  Наспівую тихо, щоб сенс не втрачати, Слова що з колиски навчилась у мати: "Я крила і погляд у верх піднімаю Ногами корінням в землі проростаю Тепер я нічого ні де не шукаю І вдячна за все що моє і що маю!"  Коли я вважала себе людиною, то за правило було в усьому викладатися на сто відсотків! Ну таке вже в мене було емоційне виховання від неймовірних батьків!)) і саме цікаве що воно не відносилося до шкільного навчання 🤣🤣🤣 Бо першочергове це стосувалося мого відношення до людей, ситуацій і подій!  Або на всі 💯 або нічого. І навіть не біле і чорне. А просто або цікаво і повне занурення або не цікаво і забуваю не витрачаю енергію і час...

Боль в висках кричит и валит тело с ног Беспричинно не бывает боли, ты же знаешь Где-то и когда-то ты собою принебрег Чем-то навредил себе, теперь стенаешь...  Телу твоему не нужны оправдания Почему, кто виноват, зачем и сколько Просто прекрати себя жалеть, искать внимания  Исцели себя аскезой добровольной Великою лікарнею постала планета на очах мені у снах.  Де людство безлич хвороб спіткало І впоратися ліків не було Бо ліки духовною отрутою та наркотичним зіллєм стало.  Де колективний морок всіх заплутав  У пошуках спасіння тіл та душ  Створилися гуртки підтримки ну майже анонімні  Десь безглузді...  А десь не лікували , а губили швидше. Але налякані що знищуть все людське Створили люди правила, закони та узгодження для всіх.. Якщо хтось не утримається в глузді, в емоціях шкідливих та жаданнях, щоб всі гуртом з'єдналися і впасти остаточно не дали, отії душі що раптом оступилася, невтрималась, зірвалась, чи остаточно зшаленіла... І щоб з собою с...

Когда мир захотел чтоб его обняли он создал человека. Когда мир захотел чтоб его любили и сказали как он красив тогда он создал человека. Мы глаза и сердце мира.  Мы не должны подводить своего создателя, как не хотим чтоб наши сердце и глаза не подводили нас. Я хочу говорить миру как он прекрасен в водопадах и лазури моря, в северном сиянии, которое танцует у меня над головой.  А мир тихо просит меня: - Прости, но ты мне нужна здесь! Там где темно и холодно. Скажи что я и здесь красив и прекрасен.  Обними меня даже тогда когда я причиняю тебе боль и страдания. Скажи что ты любишь меня, чтоб эти слова заглушили вой тревоги и я услышу тебя.  Я прочту твои слова поддержки в твоей улыбке птицам у окна...  - Сколько людей кричит, что ненавидят меня, рядом с самыми красивыми местами которые я создал. Сколько слез я видел на самых красочных восходах и закатах.  Скажи что любишь меня, что я красив.  Ведь я так стараюсь! Среди выжженной травы и разрушенных войн...

Вы знаете что такое безопасное здравомыслие? Очень странное сочетание слов! Правда? Скорее всего это о том что если нет повода то надо сидеть дома, а не спешить на улицу потому что вдруг захотелось.  Может у правильных людей это называется  грамотным распределением сил и ресурсов, а у меня так не получается. Я уже давно неправильная и все время забываю что взрослые люди не прыгают, не машут руками и уж точно планируют заранее с точностью до минуты куда и когда им нужно пойти!  Не буду разводить здесь многословием  свою сложную философию бытия, скажу только, что по наитию вышла прогуляться из дому в ожидании подруги и ее звонка, с дальнейшим предполагаемым развитием событий совместного времепрепровождения, и я конечно же, за поворотом встретила именно ее. Но... Удивленную и озадаченную и, более того, несущую в руках перепуганного йорка. Как оказалось, он, йорк то есть, заблудился.  Ведь йорки сами по себе не гуляют, а как правило с хозяевами, во вторых у неё, у п...

Вчера я прошла удивительную практику... Кундалини йога крия Юпитеру. Как-то так. Там целый час нужно держать сцепленные указательные пальцы в напряжении и всякое такое под мантру. Так вот в самом начале, буквально через несколько минут у меня хлынули слезы! Нет, еще не было трудно или больно, но почему то ярко всплыл очень жаркий и душный день, запах рвоты в автобусе, плачь детей и глубокая сосредоточенность и тревога. День когда я выезжала из оккупации с Херсона на подконтрольную часть Украины. Всем было страшно, не все колонны и автобусы с людьми попадали в Украину. Было много расстрелянных авто и жертв. Наш автобус мчался по оккупированной херсонской области и водитель говорил: молитесь чтоб не заглох мотор и чтоб нас пропустили на блок постах. И мы молились, а дети плакали, их укачивало им было плохо и не комфортно. Нам тоже было плохо и не комфортно... Но мы не могли себе позволить плакать... И теперь я через пять лет сидела и плакала сцепив смешно два пальца и пытаясь дышать в ри...

❤️А сердце ждет дождя, письма, подарков...  Оно такое вечно детское, смешное То учащенно заколотится То замирает и сбивается с привычных нот ❤️Не обижайте сердце Ни чужое, ни свое!  Раз вам не пишут, пишите письма самому себе. Подарки делайте себе ❤️Другим сердцам знакомым отправляйте смайлики и гифки А я вам так и быть Осенний дождик добрый наколдую! Ищите Свет, дарите Свет, будьте Светом! С вами    WEGE   - Курс на созвездие Радости!

Шукаючи у сутінках себе  Він лихтарі з мобілки долучав  Але втомився заряджати прилади  Шукаючи себе серед людей Він в очі заглядав і рти Але нічого не знайшов, крім чеків за нескінченну каву Шукаючи себе в минулому Він здивувався ким він був Але нарешті зрозумів що вже не той і не такий Шукаючи ключі від двері Зрозумів що ось він є В моменті тут і зараз, бо запізниться на літак, а може й просто жити запізниться коли продовжить шукати сенсу величезного й величного ніж проявляти суть в простих речах і зустрічах буденних. Він зрозумів що він нікуди не втрачався  А трішечки забувся хто він є Серед таких же заблукавших і забувших  пс. Ще трішечки і я побачу сни українською мовою, але іноді у ві снах трапляються англійські слова і сіндорін. Тільки там, у ві сні я легко розмовляю іноземними мовами. А мова мого дитинства вважається ворожою.  Але це не є самоціллю, вреголювати мовний конфлікт, бо його в мене не має. Я нащадок стільких національностей і культур, що ...