Життя як воно є: ✨
У ві сні:
Коли вирішив навести порядок в домі і почав відсувати шафи, стільці та всю мебель від стіни і тут здивовано побачив, що за диваном порхається жива рибка і ти береш її і розумієш, що це давня мрія мати акваріум, тому відразу перемикаєшся на нову задачу - здійснення мрії Бо якщо ти так не зробиш, прибирання не буде мати сенсу. Просто в житті стане менше безладу, але ж і сяйва не буде.
І ось, ти радісно тримаєш в руці ту дивовижну рибку. А вона така простенька, не акваріумна, але тобі байдуже, ти посміхаєшся. І ця посмішка доводить до сказу пацюка що зачаївся у куту в твоїй кімнаті, чи голові, а може в житті... І він, цей пацюк, з мерзотним верещанням вибігає з того кута і біжить до дверей! А ти посміхаєшся, але вже трішечки здивовано і всеж таки незамутненно щиро і лагідно, без образ і претензій. Пацюк на секунду зупиняється і оглядається. Він теж здивований. Йому нестерпно боляче дивитися на твоє щастя і пробудження, чи повернення до своїх мрій. Він стільки років жив за рахунок твого внутрішнього безладу, а тепер все раптово закінчилося .. а може ні? З надією пацюк вдивляється в твої дії і поведінку. І ти навіть робиш крок до нього. Бо відчуваєш, що це уходить щось звичне і трішечки незрозуміле. Але ти готов вивчити і розібратися з тим що підсвідомо роками жило і впливало на тебе. А пацюку цього замало і це його лякає. У пацюків свої тригери - стати лабораторним щуром під мікроскопом. Нііі. Краще бігти подалі. А тобі ніколи на це довго звертати увагу. Ти розумієш, що поки ти посміхався мріям і страхам, все зникло. Всі ті старі меблі, кути і двері, є тільки сяйво білого аркуша. Ти хорошо постарався!
Коли не спиш:
Не бачилися з подругою рік, бо вона далеко перебуває, аж в Ірландії. А тут приїхала до родичів в Запоріжжі і каже приїдь хоч на день. І я їду. А погода не спішить нам додавати комфорту і ось ми під дощем декілька годин гуляєм по місту і розмовляємо... розмовляємо... розмовляємо... Дивуємося, згадуємо, сміємось... Промокли геть! Але в неї сьогодні день народження : 11/11. А завтра я уїжджаю. Тож ми не гаємо часу!)
А потім, наступного ранку я повертаюсь до Миколаєва. І теж відчувається сяйво!
Здається що я всеж таки вистудилася, але скількі того життя?
Пшик і немає, але десь у інформаційному полі землі залишилася чудова зустріч друзів серед реалій війни, тож воно того було варто!
✨✨✨
Ищите Свет, дарите Свет, будьте Светом!
WEGE - Курс на созвездие Радости!
Комментарии
Отправить комментарий
Вам есть, что добавить?